Напрямки реабілітаційної роботи
Реабілітація дитини, яка зарахована до Вінницького НРЦ «Гніздечко», проводиться відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю та висновку інклюзивно-ресурсного центру, носить комплексний характер.
Напрямки реабілітаційної роботи:
- психолого – педагогічний;
- соціально-побутовий;
- медичний.
Психолого-педагогічна реабілітація та соціально-побутова адаптація передбачають запровадження комплексу заходів (у тому числі відповідних форм, методів, змісту навчання), що створюють передумови для оволодіння дітьми із складними порушеннями системою знань та компетентностей, застосування яких сприятиме подальшому розвитку особистості (підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня, здатність до самостійного проживання та трудової діяльності, організації побуту, адекватного планування самостійного життя).
Психолого-педагогічна реабілітація забезпечується за рахунок побудови гнучкого особистісно-орієнтованого освітнього процесу в умовах відповідного збагаченого освітнього середовища.
Медичні працівники закладу, за погодженням з лікарем, забезпечують виконання здобувачами освіти медичних приписів закладів охорони здоров’я, в тому числі фізіотерапію із застосуванням відповідного обладнання. Фізична реабілітація передбачає фізкультурно-реабілітаційні заходи з використанням спеціального корекційного обладнання, лікувальну фізичну культуру.
Реабілітаційний процес із здобувачами освіти здійснюється за програмами і методиками, розробленими в установленому порядку та з використанням технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення.
Соціально-психологічна служба
Основні завдання психологічної служби:
- сприяти повноцінному розвитку особистості вихованців на відповідному віковому етапі, створенню умов для формування в них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
- забезпечити індивідуальний підхід до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
- профілактика і корекція відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку дітей.
Основними видами діяльності психологічної служби є:
- діагностика – психологічне обстеження вихованців, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку дітей, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
- корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів із метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціальнокорисної життєвої перспективи;
- реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
- профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
- прогностика – розроблення та застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та між групових відносин.
Основні напрями діяльності психологічної служби
Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:
- консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку особистості;
- превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм), метою якого є формування в вихованців орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції й злочинності тощо.
Зміст діяльності психологічної служби:
- надання методичної, інформаційної підтримки кожному учаснику навчально-виховного процесу;
- психолого-педагогічна діагностика готовності вихованців до навчання та до успішної їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомога у виборі майбутньої професії згідно з рівнем психічного розвитку;
- Розробка та впровадження розвивальних, корекційних программ навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей дітей;
- сприяння вибору випускниками професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готуючи їх до свідомого життя; здійснення превентивного виховання, профілактики злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед дітей.
